Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґелево

Ґе́лево, -ва, с. Брюхо. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕВО"
Бак сз. = пак. Кв.
Виливок, -вка, м. Яйцо, снесенное безъ скорлупы. Козел. у. Проклята курка виливки ллє, а нестись — не несеться.
Гайнути, -ну, -неш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Г. Барв. 314. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці. Н. п.
Зоряшний, -а, -е. = зоряний. Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії. Староб. у.
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря. Камен. у.
Покавкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о воронѣ).
Скателичити, -чу, -чиш, гл. Окатоличить. К. ПС. 139.
Стирити, -рю, -риш, гл. Встащить.
Тільки нар. = тілько.
Увалити, -ся. Cм. увалювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕЛЕВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.