Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґелево

Ґе́лево, -ва, с. Брюхо. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕВО"
Горщі́вка, -ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ. Шух. І. 260.
Ді́тоньки, -ньок, ді́точки, -чок, Ум. отъ діти.
Докупо́вувати, -вую, -єш, гл. Докупать, прикупать.
Осунути, -ся. Cм. осувати, -ся.
Переділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. переділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Передѣлять, передѣлить.
Перепрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вновь выгладить.
Подожартовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Дошутиться (о многихъ).
Попочванитися, -нюся, -нишся, гл. Поважничать, почваниться. Що то вже він попочванився, то й Боже. Лебед. у.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Синко, -ка, м. Ум. отъ син.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕЛЕВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.