Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґелево

Ґе́лево, -ва, с. Брюхо. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕВО"
Гірчишник, -ка, м. Горчичникъ.
Договори́ти, -ся. Cм. Договорювати, -ся.
Кайма, -ми, ж.? Ой увійди, батеньку, увійди, з кайми віночок іздійму. Мил. 130.
Катрановий, -а, -е. Принадлежащій катрану.
Набо́жник, -ка, м. Полотенце (вышитое или тканое съ узорами), надѣваемое, для украшенія, на иконы. Черниг. г.
Попелище, -ща, с. 1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу. Рк. Левиц. 2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився. Шевч. 590.
Початковий, -а, -е. Начальный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Прозорний, -а, -е. 1) = прозірний. 2) Прозорна рушниця. Ружье большого калибра.
Прокіп'я, -п'я, с. Праздникъ 8 іюля (Прокопа).
Таврія, -рії, ж. Таврическая губернія. Що-весни йдуть було з нашого села у Таврію. Грин. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕЛЕВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.