Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґелґати

Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛҐАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛҐАТИ"
Гайдарик, -ка, м. Ум. отъ гайдарь.
Джінджура 2, -ри, ж. = Джинджор. Вх. Зн. 14.
Жа́ліб, -лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким. Чуб. V. 238.
Підмогтися, -жуся, -жешся, гл. Поправить свои обстоятельства. Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. МВ. І. 151.
Притаїти, -таю́, -їш, гл. Притаить. Нічичирк, і дух притаїв. Ном. № 12942.
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Лв. 97. Cм. лепішник.
Сліпнути, -ну, -неш, гл. Слѣпнуть.
Цісарева, -вої, ж. Императрица, жена императора. Желех.
Чмелений, -а, -е. Ошалѣвшій? Прийшла додому, — як п'яна, мов чмелена. Мир. ХРВ. 17.
Чтирі числ. = чотирі. Підкувався на всі чтирі ноги. Ном. № 6633.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕЛҐАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.