Віддача, -чі, ж. = відданя 1 и 2. на оддачі (донька) = на відданню.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо.
Кізяк, -ка́, м. Пометь, калъ домашнихъ животныхъ. До нашого берега ніщо добре не припливе — не кізяк, то тріска. Ум. кізячо́к.
Милі́ння, -ня, с. Мыльная вода. Підмочене у Вислі мило зібрав, роспустив на миління, злив у бочку.
Наїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наї́сти, наї́м, наїси́, гл. 1) Съѣдать, съѣсть извѣстное количество. 2) Только сов. в. Преслѣдовать. Оце наїдають цюю чоловіка.
То сз. 1) То. Чи ж то божа така воля, що нещасна моя доля. Люде не побачуть, то й не засміються. 2) то-бо-то. Вотъ то то же. 3) то б то. То есть, стало быть, значитъ. То б то ти паном будеш, чи що»? 4) то́-що. И тому подобное, и такъ далѣе. Купи на базарі, чого треба на борщ: мняса, бураків, капусти то що. 5) то що? Такъ что жъ? Він тут сердивсь, лаявсь без тебе, грімає і на тебе, що нема тебе. — То що? Мені байдуже. 6) що..., то.... Чѣмъ..., тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступав, то він далі посува. Що більше умієш, то так неначе більше світа бачиш.
Трямок, -мка, м. см. трям.
Туманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Казаться какъ бы въ туманѣ, покрываться туманомъ. На лісі туманіє. 2) Одурѣвать, до одурѣнія доходить отъ скуки, одуряющей работы, неотвязной мысли и пр. З похмілля туманіла. Лучче б жару червоного у руку набрала, як мені довелось туманіти коло її русої коси. У його не гуляли, тільки туманіли, мов нудились під арештом і в турмі сиділи. Туманів, туманів та таки й не пригадав, як зробити. Не будем туманіти між простацтвом.
Химородний, -а, -е. 1) Капризный, своенравный.
2) Посредствомъ колдовства добытый. Воску з під цих бджіл не годиться давати ни церкву, бо він не чистий, химородний.
Чиря, -ряти, с. Чиренокъ, птенецъ чирка. Вилітали пташата-чирята. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже.
