Галушник, -ка, м. Большой любитель галушекъ.
Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Ой що ся говорило, то все ж то неправда.
Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу.
Заману́тися, -не́ться, гл. безл. Захотѣться. Заманулось як серед зіми криги. Заманулось їсти старенькій.
Ковбасниця, -ці, ж.
1) Колбасница.
2) = ковбасянка.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.
Позаломлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Заломиться (во множествѣ).
Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно.
Фіровщина, -ни, ж. Штука скота (или деньги для покупки овцы), которая дарится крестнымъ отцемъ и матерью своему крестнику. .
Шкібля, -блі, ж. Скобелка, круглый скребокъ у бочаровъ. Ум. шкібелька.