Гу́льбище, -ща, с. Мѣсто гуляній, увеселительныхъ собраній, гульбище. Було гульбище на високій могилі.... Посходять було на ту могилу, балакають, у карти грають, співають. У нас над річкою в ліс; в тім лісі лощина, де колись було гульбище, — пани гуляли.
Злягати, -га́ю, -єш, сов. в. злягти, -жу, -жеш, гл.
1) Склоняться, склониться на что либо, опереться на что либо. Зліг на лісу, постояв. (Пані) сунула з горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок.
2) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. Уже Дарина злягла. Жінка злягла. Одному чоловікові злягла вночі жінка.
Моло́тися, мелюся, -лешся, гл. Молоться. Нехай твоє мелеться, не вибірай.
Підданий, -а, -е. 1) = підданець 1.
2) = підданець 2. Три пани, два отамани, а оден підданий. Сухомлинського пана підданий.
Плавок, -вка, м.
1) Ум. отъ плав.
2) Слѣдъ отъ плывущей птицы. Пливе утінка з утенятами на море ночувати, а за ею, єю сив селезень у плавки упливає... Ішла Маруся із дівочками на гору погуляти, а за ею, єю молодий Юронько у слідки уступає.
Плім'я, -м'я, с. = плем'я. . Не сама собою, з отцем, матір'ю, із родом, з плім'ям, з ким тобі Бог дав.
Роздрочитися, -чуся, -чишся, гл. Разсвирѣпѣть, разъяриться. Роздрочились, мов бугаї.
Ситник, -ка, м. Дѣлающій сита, ситовщикъ. Не сват ситник коробейникові. Ум. си́тничок.
Сохар, -ра, м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи.
Упаслий, -а, -е. Легко откармливаемый. Ці свині, кажуть, ніби-то впаслі.
