Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фалда

Фалда, -ди, ж. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. Cм. хвалда.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАЛДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАЛДА"
Вибути Cм. вибувати.
Гаталай меж., выражающее галопированіе лошади. Желех.
Омохтіти, -тію, -єш, гл. Обрости мхомъ. Вх. Зн. 43.
Поскасовувати, -вую, -єш, гл. Уничтожить, упразднить (во множествѣ).
Претак, -ка, м. Рѣшето. Вх. Лем. 456.
Скараскатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться, отдѣлаться отъ.... Набіжить який чорт, то біди не скараскаєшся. Св. Л. 235.
Скрутій, -тія, м. = скрутель. Гол. Од. 35.
Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Хитатися, -таюся, -єшся, гл. Шататься, касаться, колебаться. Тільки одним одно хиталось зелене дерево в степу. Шевч. 437. Синє море хитається, білий заєць купається. Лубен. у.  
Цапусенько, -ка, м. ласк. отъ цап. Купила бабусенька собі цапусенька. Чуб. V. 1130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАЛДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.