Варево, -ва, с.
1) Вареная пища. Марево не варево (не нагодує).
2) Квашенныя огородныя овощи, заготовленныя для варенія. Сами собі й обідати варять, хліб печуть, варево кладуть.
3) Количество сьѣстного, необходимое для варенія на разъ. Оціх раків буде на варево.
Вискубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вискубти, -бну, -неш, гл. Вырывать, вырвать, выщипывать, выщипать перья, волоса. Як ухопив його за чуба, дак скільки зачепив, стільки й вискуб. Также о срываніи травы, листьевъ. Нема паші: вискубає бідний товар кожну травинку з землею.
Гайдачок, -чка, м. Особый родъ орнамента на писанкѣ.
Доку́ча, -чі, ж. = докука. Стали раду радити, кого в некрути взяти; взяли би-сьмо багача, буде пану докуча.
Жартівли́вий, -а, -е. Шутливый. Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у.
Перниця, -ці, ж. = пирій.
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій.
Сіктися, січуся, -чешся, гл. Сѣчься. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся.
Цвіркіт, -коту, м. = цвірінькання.
