Бутний, -а, -е. Спесивый, высокомѣрный. На бутного найдесі ще бутнійший.
Відробіток, -тку, м. = відробок. Позичте.... карбованця на відробіток. Ти б позичив у кого небудь на відробіток.
Навпа́шки нар. На опашку. Надів свиту навпашки.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа.
Петрівка, -ки, ж.
1) Петровъ постъ. Петрівка — голодівка. Петрівка — переднівок.
2) Пѣсня которая поется въ петровъ постъ. Зберімося, подружечки, заспіваймо петрівочки.
3) Сортъ дыни. Ум. петрівочка. Ой мала нічка петрівочка, не виспалась наша дівочка.
Посіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Помазать (стѣну, напр.) въ первый разъ полубѣлой глиной по сѣрой. Чого ж воно не біліє стіна? Адже ви побілували її сьогодні? — Та ні, ми не білували, ми тілько посіркували.
Прив'язка, -ки, ж. Снурокъ, веревочка или что либо подобное, употребляемое для привязыванія, напр. красная гарусная нитка, которой гуцулки связываютъ концы своихъ косъ., веревочка, которой постіл привязывается къ ногѣ. Прив'язку біля постола обірвав. Шила сукню та й укоротила, шила черевички та й помалила, а остаточки — на підп'яточки, а обрізочки на прив'язочки.
Степно нар. Достаточно степи, много степи. У нас було степно.
Хвоїна, -ни, ж. = хвоя. Ум. хвоїнка.
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
