Бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Гугня́вий 2, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
До́вгий, -а, -е. 1) Длинный. У вола язик довгий, та говорить не може. Чеше довгі коси. 2) Долгій, продолжительный. Не за довгий час це зробилося. Дай дні довгі нам жити, щоб тебе хвалити. У віку́ до́вгий. Долговѣчный. Да бувай же здоров і у віку довгий не сам собою, з своєю жоною. До́вга лоза́. Игра мальчиковъ, состоящая въ прыганіи черезъ товарищей. Скакати в довгої лози. Діво́ча до́вга лоза́. Родъ хороводной игры. Ум. Довге́нький, довге́сенький.
Закида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заки́нути, -ну, -неш, гл. 1) Забрасывать, забросить. Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуті. Закидай мати дрова! (у піч). На Юрія сіна кинь, та й вилки закинь. Невід закидали й досі не піймали. Мойсей притулився в однім кутку канапи, а о. Хведір розлігся в другому, закинувши голову на спинку канапи. 2) Забрасывать, забросить, класть, положить такъ, что потомъ не найдешь, потерять. Десь капосні діти закинули батіг: шукаю, шукаю — ніяк не знайду. 3) Садить, посадить куда-либо: въ яму, тюрьму и пр. Люде його (Карпа) аж на тиждень у пашенну яму закинули були. Закинув старшина чоловіка в холодну. Ой заливши його у кайдани, закидайте в темницю. Закинули в дамку неволю. Ей, мірошники, закидайте собаки в хліви, бо жидівське військо йде. 4) Выпивать, выпить. Видно, чисто він закидать буде, — не раз уже я його п'яним бачила. То же значитъ и закинути в голову. 5) Заговаривать, заговорить, намекать, намекнуть. Шило-мотовило по-під небесами ходило, по-німецькі говорим, по-турецькі закидало. Так бо почервоніла, як я їй став закидати, що її полюбив. закида́ти на дога́д, — слова́. Намекать, намекнуть. Закинув Марусі на догад, що се він її любить. Почне слова закидати, воду, як то кажуть, каламутити. 6) — на ко́го. Намѣчать, намѣтить въ мысляхъ. Став дівки шукати. Вже на яку то він не думав? Зараз на чернігівську протопопівну закинув, та й сам злякавсь од нерівні. — о́ком (куди́, на ко́го). Посматривать, посмотрѣть, взглядывать, взглянуть. Лесь гарно жонатому, що усі ж то, усі, куди оком закинеш, усі женються. І мати, бачу, на нас карим оком закидає. — гадю́чку (на кого). Дѣлать злостные намеки (на кого). Се так на мене закида гадючку, а я... наче мені не втямки. 7) сов. в. заки́дати, -даю, -єш. Забрасывать, забросать. Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом. Вони дивились на пишну картину тихого Дніпра, закиданого барками, байдаками і плотами.
Заструпи́тися Cм. застру́плюватися.
Зла́яти, злаю, -єш, гл. Обругать. Ти ж мене не збив, не злаяв, догани не дав.
Котуляти, -ля́ю, -єш, гл. = кутуля́ти.
Кружок, -жка́, м. Ум. отъ круг.
1) Небольшой кругъ, образованный линіей или расположенными по окружности предметами, людьми. ставати, сідати кружка. Становиться, садиться въ кругъ. Жонаті чоловіки тим часом стали в раді кружка і обрали з між себе отамана. Сідайте ж бо кружка та й слухайте! кружка бігати. Кругомъ бѣгать. голова кружка йде. Голова кружится.
2) = круг 5.
8) — обичаєк. Двадцать штукъ обечаекъ для сить.
4) Площадь, ограниченная небольшою окружностью. І квіток цвіте без ліку, все кружками, кружками. Вообще всякій деревянный кружокъ, служащій для различнаго употребленія, напр., вмѣсто тарелки, какъ крышка для различной посуды (напр., кувшиновъ, кадокъ съ квашеной капустой, огурцами, кадокъ съ водой) и пр.
6) Кругъ въ мельничной шестернѣ. Ум. круже́чок. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків, сала кусочок положила на кружечку.
Попитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Оце попитають його люде, що як він живе.
Суховершки, -ків, м. Раст. a) Ajuga genevensis L. б) Ajuga reptans L. в) Brunella vulgaris Benth.
