Витупати, -паю, -єш, гл.
1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи?
2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.
Відсоптися, -нуся, -нешся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич.
Вогнюватий, -а, -е. Пылкій, страстный. Молодиця вогнювата.
Козарлюга, -ги, м. Ув. отъ козак.
Підстилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. підіслатися, підстелю́ся, -лешся, гл.
1) Подстилаться, подослаться.
2) Заискивать, подлаживаться, подладиться подъ кого. Вже під його підстилались козаки й міщане.
Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу.
Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
Смолавка, -ки, ж. — біла. Раст. Silene nutans.
Ухекати, -каю, -єш, гл.
1) Утомить, уморить. Так ухекає того (товариша-молотника), що мусить і шапку геть.
2) Сожрать. Собаки ухекали кляті.
