Доста́тній, -я, -є. Достаточный, зажиточный. На все достатній і на лихо не жаден. Достатня одежа. 2) Обильный. Достатня паша.
Заві́дування, -ня, с. 1) Провѣдываніе. 2) Отвѣдываніе.
Зжа́литися, -люся, -лишся, гл. Разжалобиться. Зжалився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче.
Кацалап, -па, м. Презрительное отъ кацап. Грубый великоруссъ, великорусскій мужикъ.
Колонизувати, -зу́ю, -єш, гл. Колонизовать. Колонизують Кавказ козаками.
Молодняга́, -ги́, ж. = молодник 1.
Непорадний, -а, -е. Безпомощный, не могущій справиться. Йому наказали, щоб не лякав дитини, бо... як заслабне, то хоч з світа втікай: і з одним непарадна голова, а з двома й не кажи.
Понаказувати, -зую, -єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було.
Уплітати, -таю, -єш, сов. в. уплести, -ту, -теш, гл.
1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники.
2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш.
Шляхетчина, -ни, ж. Аристократическое государство, Польша. Була колись шляхетчина вельможная пані.