Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фараґівча

Фараґівча, -чати, с. Топорикъ. Вх. Зн. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРАҐІВЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРАҐІВЧА"
Ангеля́нський, -а, -е. Англійскій. В каптанах ангелянського сукна дорогого. О. 1862. II. 56.
А́нглія, -лії, ж. Англія. То було в Анґлії. Гн. І. 47.
Ватувати, -ту́ю, -єш, гл. Имѣть намѣреніе, разсчитывать. Я віз ватував купити. Борз. у.
Вишник 2, -ка, м. Дама въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. Хто, бач, вишник, той не король. Ном. № 1007.
Відслонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відслонитися, -нюся, -вишся, гл. Открываться, открыться. Завіса відслонилась. К. МХ. 28.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. Н. Вол. у. 2) Помочь себѣ.
Клениця, -ці, ж. = клен. Шух. І. 18. Лв. 96.
Рамено, -на, с. 1) Перекрестье креста. Лохв. у. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: каждое изъ двухъ бревенъ, проходящихъ сквозь валъ и перекрещивающихся, къ которымъ придѣланы крылья. Лохв. у. 3) Въ мельницѣ: радіусъ соединяющій кругъ колеса съ осью. Черниг. у. Мик. 480. 4) Часть ступи походючої. Шух. І. 104.
Упирів, -рова, -ве Принадлежащій упырю. Шейк.
Уткати, -ся. Cм. ii утикати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАРАҐІВЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.