Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений.
Гуда́к, -ка, м. 1) Музыкантъ, скрипачъ. Ой гудаки красно грають, а я не танцюю. 2) Насѣк.: скрипунъ, дровосѣкъ, Cerambyx. Ум. Гуда́ченько. Заграй же мі, гудаченьку, як сам розумієш. Гудачок.
Гуркотне́ча, -чі, ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх!
Перенівечити, -чу, -чиш, гл.
1) Испортить, изгадить, исковеркать.
2) Искалѣчить многихъ. Що оці стрільці їх (зайців) перенівечать!
Підлепчастий, -а, -е. Узкій, тѣсно обхватывающій. Підлепчасті штани.
Пожалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Сжалиться надъ кѣмъ; пожалѣть кого. Ой пожалься, милий Боже, дівчиноньки молодої.
2) Пожалѣть чего. Пожалься, Боже, собаці білого хліба.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники.
Тискати, -каю, -єш, гл. Сдавливать, сжимать, стискивать.
Урачити, -чу, -чиш, гл. Шутливое слово: ущипнуть (о ракѣ). Бодай тебе курка вбрикнула, або добре рак урачив.
Цуреля, -лі, ж. = суреля.
