Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фарбування

Фарбування, -ня, с. Окрашиваніе, крашеніе. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРБУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРБУВАННЯ"
Відмова, -ви, ж. 1) Отвѣтъ. 2) Отказъ.
Відхватитися Cм. відхвачуватися.
Дві́рня, -ні, ж. Дворня. Грин. І. 124. Деруть Рябка мов пір'я, на галас збіглась двірня. Г. Арт. (О. 1861. III. 82).
Лівобі́цький, -а, -е. Лѣвобережный. Лівобіцька й правобіцька Україна — то все один край. Св. Л. 23.
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Позливати, -ва́ю, -єш, гл. Слить (во множествѣ). Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти. Богодух. у.
Пристановити Cм. пристановляти.
Сиротя, -тяти, с. Ребенокъ сирота. Діти мої не сиротята. Чуб. V. 834. Ум. сиротятко. Сиротятко, що не має роди. Федьк. І. 58.
Укачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Укатываться, укататься.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАРБУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.