Видно нар. = видко.
1) Ой не видно його дому, тілько видно грушу.
2) Видно, хоч голки збірай. Ум. видненько, виднесенько, виднечко.
3) Также: видно. Повидимому, вѣроятно. Нехай дурні собі пустують; у них видно жуки у голові.
В'ючак, -ка, м. Вьючное животное. Двугорбі в'ючаки, цибаті дромадери в піску глибокому немов купались.
Гадиня, -няти, с. Змѣенышъ. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта.
Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла.
Де-не-де́, нар. Кой-гдѣ. Удосвіта встав я... темно ще на дворі, де-не-де по хатах ясне світло сяє. Тілько де-не-де димок над кучею золи піднімається та по вітру як давнішняя слава Синопа розлітається.
Зі́спити, -плю, -пиш, гл. = зуспіти. Я його зіспив під лісом.
Золоття, -тя, с. соб. Золотыя нити? Золотыя вещи? Ой просо, просо — волоття, ой косо, косо, золоття.
Кірх, ко́рху, м. = корх. Підіймись (= підрости) на кірх.
Лійкува́тий, -а, -е. 1) Воронкообразный. 2) Имѣющій вкусъ лою. Таке якеєсь лійкувате масло.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
