Бридитися, -джуся, -дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу.
Гайворон, -на, м. Грачъ, Corvus flugilegus. Та ще мене гайворони укрили з півночі... Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба.
Обломити, -млю, -миш, гл. Обломать, сломать. Мій кінь стані не простоїть, моя зброя кілка не обломить.
Обтрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обтруситися, -шуся, -сишся, гл. Отряхиваться, отряхнуться. Та й піймав кицю за ухо та й витяг на сухо (з води): оттут, кицю, обсушись, оттут, кицю, обтрусись.
Пообморочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обморочити, но во множествѣ.
Поподибати, -баю, -єш, гл. Много походить.
Свічадо, -да, с. Зеркало.
Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться.
Швачечка, -ки, ж. Ум. отъ швачка.
