Гу́лькнути, -кну, -неш, гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. 3) Крикнуть, хрюкнуть.
Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. У гуцуловъ корито = ночви. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. 5) Панцырь черепахи. Ум. кори́течко, коритце.
Нао́хляп нар. 1) Мѣшкомъ. На неї плаття наохляп стоїть. 2) Безъ сѣдла. Їхати конем наохляп.
Повимірати, -раємо, -єте, гл. Вымереть, перемереть. Вже повимірали тії люде, мої свідки.
Подуха, -хи, ж. Духота.
Пошивальник, -ка, м. Мастеръ, кроющій крыши соломой.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали.
Уцюрити, -рю, -риш, гл. Шуточно: сумѣть что либо сдѣлать. Е, цієї пісні ми не вітримо.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. и мѣшокъ у рыболова.
Шапучка, -ки, ж. Дѣтская игра, состоящая въ томъ, что мальчики попадаютъ палками въ подбрасываемую вверхъ шапку.
