Відшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Отвинтить.
Вуйна, -ни, ж. = дядина.
Горі́жний, -а, -е. Огражденный? Старими людьми село породне, парубочками село горіжне, а дівоньками село весело.
Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца.
Заклина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. закля́стися, -кляну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Заклялась і забожилась, що не прийде до хати. Мотря заклиналась, що бачила холеру.
Кремсати, -саю, -єш, гл.
1) Обрубывать, обтесывать.
2) Переносно: плохо, неумѣло дѣлать что.
Лоптя́чка, -ки, ж. Щемленіе.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить.
Тополя, -лі, ж.
1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька.
2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. Ум. топо́лька, топо́ленька.
Чохла, -ли, ж. Обшлагъ на рукавѣ рубахи, манжета. Оце ще комір та чохли повшивати, та й дошита сорочка буде. Іде козак улицею, чохлами махає.
