Вибльовувати, -вую, -єш, сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ).
Голу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Добудча́, -ча́ти, с. Незаконнорожденный ребенокъ.
Заляскоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно захлопать, защелкать. 2) Быстро заговорить; чаще: закричать рѣзкимъ голосомъ. Як заверещить, заляскотить на мене.
За́пит, -ту, м. Вопросъ.
Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи!
Запосу́дити, -джу, -диш, гл. Занять чѣмъ. Запосужена та бочка буряками.
Козачина, -ни, ж.
1) Молодой человѣкъ, молодець.
2) Казакинъ. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії?
Чав'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, чахнуть. Як почав чав'ядіти, як почав, та й швидко вмер.
