Гро́ші, -шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн гроши́ма и грішми. З грішми дурня-невігласа почитують. Дурні́ гро́ші. Незаработанныя деньги, доставшіяся даромъ. В гро́ші йти́. Подниматься въ цѣнѣ. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать въ цѣнѣ. Старий (кінь з грошей) виходить. Коралі свої гроші не гублять. Гро́ші відка́зувати. Кромѣ прямого значеніи (завѣщать деньги) — быть въ предсмертной агоніи.
Ґудзь-ґудзь!, ґудзюсь-на! Призывъ для свиней.
Замкну́ти, -ся. Cм. замикати, -ся.
Катерка, -ки, ж. Катеръ. Гей, катерко розбитая.
Купитися, -плюся, -пишся, гл. = купчитися. Чужі діти до неї купляться. А що ти скажеш про поспільство, що купиться коло Ніжена? Куптесь у полки, кричіть у раду. Кругом цього царя купилась ціла академія писателів. . Думка за думкою купиться.
Ли́зень, -зня, м. Бычачій языкъ. Телячий лизень. як лизень злизав (кого). Исчезъ, какъ въ воду упалъ. нехай тебе лизень лизне, злиже! Чтобъ ты пропалъ!
Перелаяти, -лаю, -єш, гл.
1) Осилить въ брани. Лаяла, лаяла — насилу ціле село перелаяла.
2) Перестать бранить.
Тріпати, -паю (треплю), -єш (треплеш), гл.
1) Трясти, вытряхивать. , Тріпай килим.
2) Трясти, трепетать, шлепать, хлопать (крыльями, хвостомъ и пр.). Крильцями тріпа. По під мостом, мостом трепле риба хвостом.
3) Трясти, качать головой въ знакъ отрицанія. Ні, ні! казав Суходрус, тріпаючи головою.
4) Бѣжать. А я мовила, же косу клепле, він през гору до милої трепле. За кавалок кишки тріпай сім миль пішки.
Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. 2) — за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Учепився, як гріх села. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться.
Ченш, -ші, ж. = чинш. Даси два рублі ченші посесорові.
