Висинювати, -нюю, -єш, сов. в. висинити, -ню, -ниш, гл.
1) Синить, посинить.
2) Тратить, истратить на синеніе.
Гадюченя, -няти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ум. гадюченятко.
Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Як Бог годить, то й мокре горить. Годить, як болячці.
Дє́дьо, -дя, м. Отецъ. Ум. Дєдик. Ой прийшла я до дєдика, дай но, дєдю, воли.
Зубило, -ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы.
Кілочок, -чка, м. Ум. отъ кіло́к. 1) Употребляется какъ уменьшительное отъ кіло́к во всѣхъ указанныхъ выше значеніяхъ. Отут ще кілочок треба забити. — Та цей тин довго не стоятиме: кілочки поганенькі — як же воно держатиметься? — Одріже од жмутка два шматочки та зв'яже докупи та й повісить на кілочку. Два кілочки у стіні... на їх нічого не висить. 2) = чека. 3) Въ сновальницѣ: колышки, на которые надѣвается пряжа. 4) Колокъ у струнныхъ музыкальныхъ инструментовъ для укрѣпы струнъ.
Косом, -сма, м. Клокъ, клочекъ (перьевъ шерсти). Сорока в часнок, — вирвала космок... Із того косма напряла кросна. Cм. космок.
Опалка, -ки, ж.
1) Мѣшокъ для кормленія лошадей въ дорогѣ овсомъ, — подвѣшивается къ мордѣ лошади, у отверстія его, въ края зашиты двѣ палки.
2) Корзина, плетенка.
3) = опалачка.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Чугай, -гая, м. Верхняя одежда, родъ свитки. На чугаї в убогого стільки лат, як у місті хат. Возьми Олянку під жупан! — Я жупана не маю, — під чугай сховаю.
