Ви́хліб, -ба, м. Шуточное слово, употребленное повидимому въ смыслѣ: отсутствіе хлѣба. Встрѣчено въ нар. разсказѣ, который Cм. при словѣ випшоно.
Джиґу́ха, -хи, ж. 1) Все хлещущее или жалящее: розга, кнутъ, насѣкомое. 2) Раст. Крапива, Urtica dioica. Ум. Джиґу́шка. Пужка-джиґушка, — вставай, дівка Марушка.
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
Микуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. — очи́ма. Смотрѣть, избѣгая встрѣчаться глазами, чувствуя себя неловко. Микуляє очима, як кіт на глині. Въ другомъ случаѣ: Не микуляй очима, бо не твоя дівчина. Слѣдить глазами? Поворачивать глаза слѣдомъ за чѣмъ?
Піваркуш, -ша, м. Полулистъ.
Півзен, -на, півзень, -ня, м.
1) = півзина.
2) Въ шутку: сопля. От поправ півзеня під носом! ще-сь не навчив, щоб матір навчати.
Половець, -вця, м. Половецъ. Перші князі,
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. Що попоплакала мати наша покійна за батьком!
Рішати, -ша́ю, -єш, сов. в. ріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Лишать, лишить. А жінка й діти? Адже ти їх усього рішив.
2) Терять, потерять, лишаться, лишиться. Ой не прибуду скоро, жизнь свою рішу. Поки дійшов додому, то чисто всі гроші рішив.
3) Рѣшать, рѣшить. Вас розсудила палата, рішили отамани і війсковий суддя.
Улучен, улучний, -а, -е. Мѣткій. Бог хоч не скорен, так улучен.
