Задира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заде́рти и задра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. 1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. Ворона літає, а дурень голову задирає. 2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору. 3) О коростелѣ: начинать, начать кричать. Як деркач котрого году задере поперед перепілки, то сіно буде дороге.
Заколо́ток, -тка, м. Яйцо безъ зародыша.
Коновальство, -ва, с. Ремесло коновала.
Надмі́рний, -а, -е. Чрезмѣрный.
Окацубнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть, замерзнуть.
Полічити, -чу́, -чиш, гл.
1) Сосчитать. Гроші полічили.
2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир.
Примана, -ни, ж. Приманка. Горох — людська примана.
Уганяти, -няю, -єш, сов. в. угнати, ужену, -неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. Ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш. Вийми меч проти неситих, що за, мною уганяють. 2) Догонять, догнать. Де орду вгоню, там ю розроню. 3) Подниматься, подняться. Орел високо вгору вганяє. 4) Вбивать, вбить, вгонять, вогнать. Він його здоровенною булавою як улупить, то тик і вжене в землю. Угнав його по коліна в землю.
Уклеюватися, -леююся, -єшся, сов. в. уклеїтися, уклеюся, -їшся, гл. Повиваться, вклеиться.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька.
