Брехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брехати.
1) Соврать. Можна і брехнути.
3) = гавкнути. Телята ревнули, собаки брехнули.
Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись.
Заполо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заполоть. 2) Заработать половши.
Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ.
Переказувати, -зую, -єш, сов. в. переказати, -жу, -жеш, гл.
1) Пересказывать, пересказать, разсказать. Усього й переказати не можна.
2) Передавать, передать на словахъ. Перекажу я свому роду хоч чорненькою вороною. Перекажіть дівоньці: нехай мене не любить. Він їй переказує поклони. Переказувала мати, щоб ти прийшла до неї.
3) Говорить, сказать все одно за другимъ, называть, назвать одно за другимъ. Та вже нема й казок, усі переказав, — лягаймо спати. Подаруй, каже чорт, мені те, що в тебе дома єсть. Вже царь переказав все, що було в його найкращого, а чорт все каже: ні!
Підсвітити, -свічу, -тиш, гл. О мѣсяцѣ: причинить своимъ свѣтомъ болѣзнь — лунатизмъ. Вікно против місяця зачиняй, а то як підсвіте, то будеш сонний ходити.
Сьогобіцький, -а, -е. = сьогобічний. Хто не був по сей бік Дніпра, жадної тями не має про сьогобіцьку Україну.
Тась-тась! меж. для призыва утокъ.
Хвала, -ли, ж. Хвала, хваленіе, похвала. Ледачая хвала сама себе хвалить. Честь Богу, хвала і вам на здоров'я. хвалу бо́гові оддав. Восхвалилъ Бога. хвалу за хвіст тягти. Шутливо: быть звонаремъ. Ей, учись, синашу, бо як раз на дзвіниці хвалу за хвіст тягтимеш — обычная нотація ученикамъ духовныхъ училищъ.
Хрьопнутися, -нуся, -нешся, гл. = хропнутися.
