Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штука

Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. МУЕ. I. 75. 2) Искусство. Гал. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. Шевч. 181. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. Рудч. Ск. II. 150. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Ном. № 10620. Не штука наука, а штука розум. Ном. № 6037. Бити не штука. Ном. №3811. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Стор. МПр. 72. Ум. штучка, штучечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУКА"
Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Гуса́р, -ра, м. 1) Гусаръ. Чуб. V. 426. 2) Родъ танца. Ум. Гуса́рик. Чуб. V. 716. 3) Гуса́ри на коні. Родъ дѣтской игры. Ив. 31.
Запишни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. = запишатися. І геть то честію такою запишнився. Греб. 362.
Мо́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Возиться, долго что-либо дѣлать. Чи довго, чи не довго з ногою тею момсалась вона. Грин. II. 167. Пішов у комору та й момсається там, — хто його зна що й робить так довго. Новомоск. у.
Напере́д нар. 1) Напередъ, впередъ. Побігши наперед, зліз на шовковицю. Єв. Л. XIX. 4. 2) Впередъ, сначала, прежде всего. Наперед усіх благословення прохав. Макс. Нехай дадуть мені наперед гроші. МВ. І. 31. 3) Впредь. Дай, Боже, наперед лучче. Ном. № 375.
Неощадність, -ности, ж. Небережливость. Желех.
Перекинець, -нця, м. = перекинчик. Зопсована дитино вельможних перекинців Кисілів. К. ПС. 85.
Потеплішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться теплѣе. Потеплішає на дворі. Левиц. І. 340.
Улазити, -жу, -зиш, сов. в. улізти, -зу, -зеш, гл. 1) Влѣзать, влѣзть, пролѣзать, пролѣзть въ средину чего. Влізла баба в нерет, — ні назад, ні наперед. Ном. № 10086. У чужу душу не влізеш. Ном. № 6138. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Посл. 2) Входить, войти. Уліз у воду. Ученики улізли зараз у човен. Єв. І. XXI. 3. 3) Помѣщаться, помѣститься. В один мішок не влізе. Харьк. у.
Халамид, -да, м. = халамей. ЕЗ. V. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.