Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штепурний

Штепурний, -а, -е. = чепурний. Вх. Зн. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 513.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТЕПУРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТЕПУРНИЙ"
Зождати, -жду, -де́ш, гл. Подождать. Зожди ж мені хоч годину. Чуб. І. 217.
Їдуха, -хи, ж. Охотница поѣсть.
Ма́лість, -лости, ж. Дѣтство, дѣтскій возрастъ. Оддав старий своє... серце малій дитині. Старість побраталась з малістю. Мир. ХРВ. 90.
Ночовид, -да, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Палка, -ки, ж. 1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. палочка.
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Ном. Підпалили сосну від споду до верху. Чуб. V. 394. Підпалив у печі, гріє окропи. Рудч. Ск. І. 137.
Позлитка, -ки, ж. = ожеледиця. Вх. Лем. 452.
Старун, -на, м. Разсуждающій какъ старикъ. Найпаче про старунів, що люблять старувать, кажуть: вони не так старі, як давні. Ном. № 8645.
Тарпан, -на, м. Дикій конь. Екатер. у. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Хльостати, -таю, -єш, гл. Стегать. Антосьо хльостав різкою на городі. Св. Л. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТЕПУРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.