Белбас, -са, м. = бельбас.
Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
За́зір, -зору, м. 1) Замѣтность, примѣтность. А що іде без прогону, а що світить без зазору? Човен іде без прогону, місяць світить без зазору. 2) нема й за́зору, — зазором. Нельзя и увидѣть, нѣтъ и слѣда, нѣтъ и признака. Нема й зазору, де був посіяний ліс. У його курей і зазору нема. Ге-ге! та його тут і зазором нема! він чорти батька зна де — в Бесарабії. Тепер неправда з панами в світлиці і всюди, а правди й зазором не видать, як торішнього снігу.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ).
Пімперля, -ля́ти, с. Недоростокъ. Добре йому знакомі були сі пороги, та переступав він їх ще «пімперлям», а тепер Іван у же... молодець хоч куди.
Пісочаний, -а, -е. Песчаный. Пісочаний шлях.
Прогосподарювати, -рю́ю, -єш, гл.
1) Прохозяйничать.
2) Хозяйничая, потерять. І корови, і воли — усе прогосподарював.
Турчик, -ка, м. Ум. отъ турок.
Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій.
Хряпкий, -а, -е. О дорогѣ: покрытый колотью. Хряпкий шлях.
