Бевкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Первий дзвін до сповіді бевкнув.
Бездзвінно, нар. Безъ звона колоколовъ. Його поховано бездзвінно.
Вихор, -хру, м. Вихрь. Крутить, як вихор на дорозі. О, щоб їх вихром винесло.
Загі́рній, -я, -є. Находящійся за горами.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Погроза, -зи, ж. Угроза. Він погрози не страхався. Ум. погрозна.
Понатовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и натовкти, но во множествѣ.
Храмник, -ка, м. Гость, пріѣхавшій на храмовой праздникъ.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Вушка наз. въ Галиціи также антабками.
