Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штельвага

Штельвага, -ги, ж. Вага (въ экипажѣ). Kolb. І. 67. Гн. II. 26. Чуб. VII. 405.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 513.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТЕЛЬВАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТЕЛЬВАГА"
Ба́лухи, -хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6.
Бидляк, -ка, м. Бранное: скотъ, скотина.
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Горбо́чок, -чка, м. Ум. отъ горб.
Згла́мати, -маю, -єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала. Г. Барв. 188.
Палійка, -ки, ж. Поджигательница. Желех.
Поменчати, -ся, поменчи́ти, ся = поменшати, -ся, поменшити, -ся.
Розсада, -ди, ж. 1) Разсада. Ти, капусто, ти, розсадо моя. Чуб. V. 1166.2) заяча. Раст. Sedum Telephium L. ЗЮЗО. І. 136.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка. Зміев. у.
Хлюпнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хлюпати. Плеснуть. Водою йде — не хлюпне. Ном., стр. 291, № 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТЕЛЬВАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.