Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штрихіль

Штрихіль, -ля, с. Инструментъ (родъ желѣзной лопатки) для оскабливанія шерсти при выдѣлкѣ кожи. Вас. 157. Черниг. у., Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТРИХІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТРИХІЛЬ"
Гойний, -а, -е. Щедрый, роскошный. Чоловік гойний такий, що кождому давав всього. Гн. II. 68.
Зади́ркуватий, -а, -е. = задерикуватий.
Необережність, -ности, ж. Неосторожность.
Об'їсти, -ся. Cм. об'їдати, -ся.
Окублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. окублитися, -блюся, -бишся, гл. = Свивать, свить гнѣздо. Виробляють жиди, де тільки окубляться. О. 1862. І. 74.
Підворотня, (ня́ти, с.?) = підворотень. Вас. 181.
Ріжнатий, -а, -е. ріжнаті, сани. Дровни. Конст. у.
Удавні нар. Давно, нѣкогда.
Чепарити, -рю, -риш, гл. Распяливать, корячить. Угор.
Шкаметник, -ка, м. Крадущій куски необработаннаго сукна (Cм. шкаметка); вообще воръ. Вас. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТРИХІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.