Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штильвага

Штильвага, -ги, ж. = штельвага.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 513.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТИЛЬВАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТИЛЬВАГА"
Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Глушман, -на, м. = глушан = глушко. Одесс. у.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу. Камен. у.
Зато́мість нар. Вмѣсто того. Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість. Мир. ХРВ. 352.
Коловатниця, -ці, ж. = коловатень. Гол. Од. 35.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. Ном. № 1485. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. Г. Барв. 173. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ном. № 573. Ум. лубок, лубочок.
Озивати, -ва́ю, -єш, сов. в. озва́ти, -зву, -ве́ш, гл. Окликать, окликнуть, позвать. Треба озвати Максима, чи не поможе нам стягти цю колоду на сани. Радом. у.
Риндя I, -ді, ж. 1) = ринда. 2) Желудокъ, нутро. Желех.
Справно нар. Исправно.
Хліборобський, -а, -е. Земледѣльческій, хлѣбопашескій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТИЛЬВАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.