Відманювати, -нюю, -єш, сов. в. відмани́ти, -ню́, -ниш, гл. Отвлекать, отвлечь отъ чего, переманивать, переманить отъ чего. Що я наближусь, вона знов пурхне, і відманила від села.
Вонечник, -ка, м. Раст. Salvia glutinosa.
Гайовик, -ка, м. Лѣшій.
Голодниця, -ці, голоднівка, -ки, ж. = здухвина.
Звіри́ний, -а, -е. Звѣриный. Не наділив його умом звіриним.
Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних.
Повитріщати, -щаємо, -єте, гл. Вытаращить (о многихъ). Повитріщали очі. От ждуть вона, стоять, усі баньки повитріщали.
Повітра, -ри, ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. А щоб на неї повітра прийшла. А щоб тебе лиха повітра забрала.
Розцвірінькатися, -каюся, -єшся, гл. Разщебетаться, разсверчаться. Горобець розцвірінькався.
Сужена, -ної, ж. Суженая. Сужена не огужена.
