Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штем

Штем, -му, м. = шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 513.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТЕМ"
Борідонька, борідочка, -ки, ж. Ум. отъ борода.
Заві́жкати, -каю, -єш, гл. Завозжать. Завіжкав коні. Н. Вол. у.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Рудч. Ск. І. 43. Упав так, що аж носом зарив. Ном. № 6634.
Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту. О. 1862. І. 61.
Картопелька, -ки, ж. Ум. отъ картопля.
Квоктати, -кчу́, -чеш, гл. 1) Клохтать (о насѣдкѣ). 2) Квакать глухо (о лягушкѣ). Тілько квокче усе жаба здорова. 3) Постоянно охать, стонать, жалуясь на болѣзнь, несчастье и пр. (о человѣкѣ).
Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.
Тяжкомовний, -а, -е. Косноязычный. Приводять до його глухого і тяжкомовного. Єв. Мр. VII. 32.
Ханство, -ва, с. Ханство. Шейк.
Чекмінь, -ня, м. Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. О. 1862. VIII. 33. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт. Мир. Пов. II. 50. То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені. Мкр. Н. 26. Cм. чекман.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.