Водитися, -жуся, -дишся, гл. 1) Имѣть дѣло, быть въ сношеніяхъ, вести компанію. З тобою ходити, як з туром водитись. Мій батько так казав: з панами добре жить, водиться з ними хай тобі Господь поможе; із ними можна їсти й пить, а цілувать їх — крий нас Боже! Оддалив людей од з ким я жив, водився хлібом. Вони живуть по писанню: не водються з жінками. 2) Жить, плодиться, размножаться (о животныхъ и растеніяхъ). Щоб водились свині, украдь у степу борону і положи на хлів, то так і сипнуть поросята.
Куделечка, -ки, ж. Ум. отъ куделя.
Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!».
Пинхва, -ви, ж. Грубая шалость: сворачиваютъ бумажную трубку, вкладываютъ туда кусочекъ ваты, зажигаютъ и вдуваютъ этой трубкой дымъ въ носъ спящаго. пинхви дати. Озадачить, сконфузить. Задав пинхви. Не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочхавсь. Cм. тимфа.
Присвічувати, -чую, -єш, сов. в. присвітити, свічу, -тиш, гл. Освѣщать, освѣтить какой либо предметъ, кому либо при дѣйствіяхъ его. Присвіти лишень мені, — голку впустила. Присвічуй, Боже, мені з неба!
Рикання, -ня, с.
1) Рычаніе. Рикання їх в чагарняках чувати.
2) Ревъ (вола, коровы).
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Розшпінкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разстегнуться.
Спусковатий, -а, -е. О палкѣ, бревнѣ: суживающійся къ концу.
Тартаковий, -а, -е. Относящійся къ тартаку.
