Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журливо

Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРЛИВО"
Домо́вини, -вин, ж. мн. Обрядовый предъ свадьбой уговоръ относительно числа свадебныхъ гостей, подарковъ и пр. Чуб. IV. 560. Мет. 165.
Дури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, дурачить. Що день Бога хвалить і що день людей дурить. Ном. № 3060. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать. Шевч. 212.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Затіни́ти Cм. затіняти.
Захрупостіты, -щу, -стыш, гл. Захрустѣть, затрещать; о снѣгѣ: заскрипѣть. Захрупостів сніг. Г. Бара 167.
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры. Желех.
Скуп'яга, -ги, м. = скупердяга. Котл. Ен. Вх. Зн. 64.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл. 1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті. Левиц. І. 478. 2)коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Левиц. І. 139. Cм. тупцювати.
Управителів, -лева, -ве Принадлежащій управляющему.
Устрашитися, -шуся, -шишся, гл. = устрахнутися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.