Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журливо

Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРЛИВО"
Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Галити, -лю, -лиш, гл. 1) Гладить галом (Cм.). 2) Спѣшить торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. ІІІ. 25.
Голодрабець, -бця, м. 1) Возъ, необшитый лубомъ. 2) = голодранець. Мир. Пов. І. 157. Чого прийшли ви, голодрабці? Котл. Ен. V. 69.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Крамний, -а, -е. Лавочный. Ми з Одаркою за нікольством не понапрядали на рушники та на хустки, то я оце крамне вам покупила. Г. Барв. 330. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. І. 245. крамна комо́ря. Лавка. Голота... давай коло крамних комір поратись! К. ЧР. 360., Ум. крамненький. Нагайка дротянка з кілка не вбуває, сорочка крамненька кров'ю закипає. Чуб. V. 494.
Нажалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Наплакаться, насѣтоваться. 2) Нажаловаться, наябедничать.
Охворіти, -рію, -єш, гл. Заболѣть. Вх. Лем. 445.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Попіддурювати, -рюю, -єш, гл. Обмануть, надуть (многихъ). Він один нас усіх попіддурював. Харьк. у.
Чахлик, -ка, м. Рубаха, застегиваемая сзади. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.