Вилазити 1, -жу, -зиш, гл. Излазить. Скрізь вилазили.
Вошопруд, -да, м. Вшивецъ. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой холи ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь.
Дозоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля?
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю.
Помогоричити, -чу, -чиш, гл. Угостить могорычемъ.
Попроганяти, -ня́ю, -єш, гл. = попрогонити. Роботників, вражих синів, зовсім попроганяли.
Розбадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Расхрабриться. Иноді скочить (дитина) розбадьорившись та пугою тебе й набє.
Спичак, -ка, м.
1) Молодой ростокъ камыша.
2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется.
Укучно нар. вкучно мі. Мнѣ наскучило, надоѣло.
Шепт, -ту, м.
1) Шепотъ. За вашим шептом нашого крику не чутно. Шептом казати.
2) мн. Нашептыванія, пришептыванія. Баб'ячі шепти.
