Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журливо

Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРЛИВО"
Гузде́чка, -ки́, ж. = Уздечка = Вуздечка. Прив'яжи свого коня чим небудь, а сам возьми гуздечку. Грин. ІІ. 110.
Дверча́тий, -а, -е. Дверной.
Дякува́ти 2, -ку́ю, -єш, гл. Быть дьячкомъ. При понірській церкві щось довго і дякував. О. 1861. X. 30.
Обпльовувати, -вую, -єш, сов. в. обплювати, -плюю́, -єш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду. Левиц. Пов. 337.
Подряпатися, -паюся, -єшся, гл. Поцарапаться. Так він у терен, думає: там хоть подряпається. Рудч. Ск. І. 54.
Полегом нар. Не спѣша. Люде бачили, що він гнав волів. Хазяїн полегом би гнав, а то підтюпцем: відомо, що хапані. Новомоск. у.
Поперепоганювати, -нюю, -єш, гл. Изгадить, испортить (во множествѣ).
Проблювати, -люю, -єш, гл. Рвать, блевать нѣкоторое время. Усю ніч проблював.
Розгрішення, -ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення. Ном. № 7115.
Тіліп, тіліпання, тіліпатися и пр. Cм. теліп, теліпання и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.