Зви́чений, -а, -е. Пріученный. У неї потно діти звичені. Вони до сього звичені.
Конт, -ту, м. Продовольствіе, съѣстные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі.
Поперенюхувати, -хую, -єш, гл. Перенюхать (во множествѣ).
Приклякти, -кну, -неш, гл. Опуститься на колѣни. Пречистая уклякнула, на колінки приклякнула.
Притаєнний, -а, -е. Скрытный. Притаєнний чоловік.
Роздобича, -чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. (Змій) полетів кудись на роздобичу.
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні.
2) Развратный.
Умикати, -каю, -єш, сов. в. умкнути, -кну, -неш, гл. Убѣгать, убѣжать, уходить, уйти, удрать. Ставайте отам, бо тудою вовк умикатиме. Тоді хоч умикай із хати. Та й з хати сам умкнув.
Хваленик, -ка, м. Тотъ, кого хвалять. Вареники — божі хваленим: всяке хвале, та не всяке варе.
Циганчук, -ка, м. Сынъ цыгана, молодой цыганъ. На ярмарку циганчук конем виграває.
