Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журавець

Жураве́ць, -вця́, м. 1) = журавель. Вх. Лем. 414. 2) Раст. Hypericum perforatum L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАВЕЦЬ"
Безкрайний, -а, -е. = безкраій. Степ безкрайний топне в млі. Щог. В. 151.
Ватажникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть овечьимъ пастухомъ.
Вій 2, -вія, м. Миѳическое существо съ вѣками до земли.
Віконце, -ця, -е, Ум. отъ вікно.
Дратува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. 1) Дразнить. Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка. Рудч. Ск. ІІ. 168. 2) Раздражаться.
Кладій, -дія, м. = кладільник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один. Канев. у.
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять. Угор.
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога. Гол. Од. 15, 25.
Умовка, -ки, ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії. Котл. Ен. V. 14.
Чіпа меж. Прочь, вонъ! (Преимущ. на собаку). Чіпа, чіпа в солому спати. Ном. № 11319.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.