Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журавчик

Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАВЧИК"
Безсоромітно нар. Безстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. ѴІІІ. 23.
Дяконенкі́вна, -ни, ж. Внучка діакона.
Зладна́тися, -на́юся, -єшся, гл. = злагодитися. Якось доля її зладнається. К. Д. Серце. 20.
Злеге́нька и злегесенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Лінни́шки мн. Скатерти? Посаджу тя за тисові столоньки, за ліннишки тоненькі і за ясні свіченьки. Гол. IV. 272.
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу. Мнж. 190.
Проброїтися, -роюся, -їшся, гл. Провиниться, напроказить.
Риб'я, я́ти, с. Рыбка, молодая рыба. Мав би чоловік піти та риб'я піймати. АД. II. 26. Ум. риб'ятко. Вх. Лем. 460.
Тупісінько нар. Совершенно тупо. Шейк.
Хавчура, -ри, ж. = хавка 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРАВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.