журавель
Жураве́ль, -вля́, м. 1) Журавль, Grus. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. 2) Очепъ, подъемный рычагъ у колодца. Стеся пішла, а я за журавля, щоб витягти води. 3) Грудныя внутренности. 4) Родъ танца. Тут инші журавля скакали, а хто од дудочки потів. Ум. жура́влик, жура́вличок. Ув. журавли́ще, журавлю́ка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Том 1, ст. 492.