Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журат

Жура́т, -та, м. Судья. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАТ"
Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Рудч. Ск. II. 83. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Рудч. Ск. І. 80. Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. ІІ. 3.
Же́брати, -раю, -єш, гл. = жебрувати.
Калитина, -ни, ж. = калита. Желех.
Ладкання, -ня, с. Свадебное пѣніе, а также и самыя свадебныя нѣсни. Гол.
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Поволноваться. 2) Взволноваться (во множествѣ).
Спід 2 предл. Изъ-подъ. Спід ринви та на дощ. Ном. № 1792.
Сущий, -а, -е. = сутий 1. Новомлинка (горілка) — води половинка, а коропська — суща. О. 1861. X. 37.
Туди нар. Туда. І сюди гаряче, і туди боляче. Посл. а я й не туди то! А мнѣ и невдомекъ.
Узаводи нар. см. навзаводи.
Черевиченько, -ка, м. Ум. отъ черевик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.