Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами.
Зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ).
Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.
Калашниця, -ці, ж. Пекущая калачи или продавщица бѣлаго хлѣба. Як не піду за Івана, піду я за Гриця, а у Гриця все пшениця, — буду калашниця.
Повковник, -ка, м. и пр. = полковник и пр.
Поволохатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться косматымъ.
Помітно нар. Замѣтно. Не помітно, щоб він водився з тією дівкою.
Порозшморгувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и розшморгнути, но во множествѣ.
Розжалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разжалобиться. Розжалкувався, як вовк над поросям.
Упокорювати, -рюю, -єш, сов. в. упокорити, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить.
