Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журити

Жури́ти, -рю́, -риш, гл. Печалить, озабочивать. Не лихо журить, а чужа сторінка та невдала жінка. Чуб. Не журь мене, кажу, моя матінко, моя квітонько! Ти бачиш, я й сама в журбі потопаю. Г. Барв. 527.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРИТИ"
Вечеріти, -ріє, гл. безл. Вечерѣть. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Мет. 98. вечір вечеріє. Начинается вечеръ. А вже вечір вечеріє, вже сонечко зайшло. Грин. ІІІ. 129.
Відживити Cм. відживляти.
Дотопля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. = дотоплюватися.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Обскубувати, -бую, -єш, гл. = обскубати.
Подвигати I, -гаю, -єш, гл. Подвигать, потаскать тяжести.
Понамордовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Намучиться, устать (о многихъ).
Сплітати, -та́ю, -єш, сов. в. сплести, -ту, -теш, гл. 1) Сплетать, сплесть, связывать, связать, свивать, свить. Дивується собі і дума: який би ретязь ще сплести? Шевч. Тобі рукавички хто сплете. Г. Барв. 174. Сплести панчішку. Сплести вінок. 2) Выдумать, сочинить. Дивись, ні за се, ні за те й сплетуть не знать що. О. 1862. VI. 87.
Тарятися, -ряюся, -єшся, гл. Валяться въ грязи и пр. Шейк.
Чиняти II, -няю, -єш, гл. Сокращенное відчиняти. Чиняй, пані, ворота, — іде твоя робота. Чуб. III. 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.