Бережний 2, -а, -е. Прибрежный. Бережні піски: бережні буряки.
Бинч, -ча, м. Трутень.
Геть меж. и нар.
1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Іди ж собі геть. Во мн. числѣ — гетьте.
2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить.
3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Загнали лишків геть аж за Вислу.
4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть.
5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався.
Дотанцюва́тися, -цю́ю, -єшся, гл. 1) Танцуя дойти до чего. 2) Дотанцоваться до чего.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Небачучий, -а, -е. Невидящій; неграмотный, необразованный. Уносили письма читать, а я й кажу їм: ідіть до мого хлопця, бо я чоловік небачучий, а він письменний.
Порахунок, -нку, м. Разсчетъ.
Пухленина, -ни, ж. = пухлятина.
Пшеничише, -ща, с. Нива, съ которой снята пшеница.
Розгоряти, -ряю, -єш, гл. = розоряти? Тільки дав мені Бог неймовірну дружину, що він пє да гуляє да все мене розгоряє.
