Дої́тися, доюся, -їшся, гл. Доиться. Приспоряй, Господи, Божу росу, щоб коровки доїлися.
Змандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Уйти съ мѣста жительства. Гей, Орфію-небораче! Де ти змандрував від нас? (1844). 40.3.
Конечний, -а, -е. Непремѣнный, неизбѣжный, безотлагательный.
Непричком и непричкома, нар. Точно, будто, сказать-бы. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка.
Плодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться.
Поєдині нар. Наединѣ. Шо ж він заходивсь корити нас при всіх: лучче б він казав нам поєдині, ніж страмити так.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Стиха словами промовляє. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила.
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота.
Хропнутися, -нуся, -нешся, гл. Грохнуться. Біг, да як хропнувсь об груду.
