Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жмут

Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. Уман. у. На тобі жмут веретін та напряди всі. Грин. І. 48. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Новомоск. у. Шовку жмут. Мкр. Н. 19. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖМУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖМУТ"
Вапнувати, -ную, -єш, гл. Штукатурить, бѣлить известью. Желех.
Давну́ти, -ну́, -неш, гл. см. Давити. Желех.
Завда́ток, -тку, м. Задатокъ. Добре слово стоїть за завдаток. Ном. № 10674. Я трохи дам завдатку, а там зароблю в кого майструючи та й оплачусь. Г. Барв. 186.
Заґеґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ). Гуси по ставах замотали. Г. Барв. 544.
Понадгороджувати, -джую, -єш, гл. Наградить (многихъ).
Посклеювати, -юю, -єш, гл. Склеить (во множествѣ).
Почеркати, -ка́ю, -єш, гл. Исчертить линіями. Почеркав ножем, щоб зробити його шаршавим. Ком. II. 82.
Розривка, -ки, ж. Развлеченіе. НВолын, у Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок. Левиц. І. 341.
Угіден, угідний, -а, -е. Угодный, пріятный, удобный; хорошій. Зняв, як він мені не вгіден. Г. Барв. 204.
Уседіти, -джу, -диш, гл. = усидіти. От кабан не уседів, повернувсь. Рудч. Ск. І. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖМУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.