Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жмінька

Жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖМІНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖМІНЬКА"
Безлюдно нар. Безлюдно.
Мірко́ваний, -а, -е. Умѣренный, воздержанный.
Оман, -ну, м. Раст. a) Inula Helenium. L. ЗЮЗО. І. 125. б) Verbascum nigrum. L. ЗЮЗО. І. 140.
Помихтіти, -хчу, -тиш, гл. Побѣжать. На улицю да й помихтіла. Грин. III. 99.
Помордувати, -ду́ю, -єш, гл. Помучить.
Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання. Чуб. V. 490.
Салітра, -ри, ж. Селитра.
Твердко нар. = твердо. Шейк.
Урочище, -ща, с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) Cм. уроки.
Цю! меж. Крикъ, которымъ гонять свиней. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖМІНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.