Багато нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Нам сього вина треба багато. В селі довго говорили дечого багато. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Ой вона багато гордує. Ум. багатенько.
Веселість, -лости, ж. Веселость, веселіе. Наробили там крику та сміху, радости та веселости. Дай вам, Боже, в стайниці радість, в хижі веселість.
Виплачувати, -чую, -єш, сов. в. виплатити, -чу, -тиш, гл. Выплачивать, выплатить, уплачивать, уплатить. Вони тільки й думають, як би їм гроші виплатили.
Згина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати.
Позапускати, каю, -єш, гл. То-же, что и запускати, но во множествѣ.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный.
Приштрика, -ки, ж. То, чѣмъ приштрикують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона, тоді й проситься: «Прости мене, свята приштрико!»
Сіпом нар. Дергая. Коні везуть сіпом.
Уродити, -ся. Cм. урожати, -ся.
