Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовтити

Жовти́ти, -тю́, -тиш́, гл. Желтить, окрашивать въ желтый цвѣтъ. Жовтять яйця на Великдень. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТИТИ"
Де́який, -а, -е. Кой-какой, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить; а деякий робить, то й піт крівавий його 'бливає, нічого не має. Ном. № 1691. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. І. Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску. Кв.
Запро́данка, -ки, ж. Женщина, предающаяся кому изъ-за корыстныхъ разсчетовъ.
Зача́тія, -тія, с. Праздникъ 9 декабря.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Поворозка, -ки, ж. 1) Шнурокъ, бичевка. Левиц. І. 358. КС. 1893. VII. 80. В кунтуші з срібними китицями і поворозками. Стор. МПр. 76. 2) Ленточка для завязыванія очіпка. Козелец. у. КС. 1893. XII. 449. Также тесьма для завязыванія передника, юбки. Ум. поворозочка. Ез. V. 136.
Правдомовець, -вця, м. Человѣкъ, говорящій правду.
Рясиця, -ці, ж. Складка, сборка. Старший боярин красен, а в його жупан рясен, а за тими рясицями сидять воші копицями. Мил. 156.
Скавуліти, -лю, -лиш, гл. = скавучати. Желех.
Чваркати, -каю, -єш, гл. = цваркати 2. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.