Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жирушка

Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИРУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИРУШКА"
Австра́льський, -а, -е. Австралійскій. Желех.
Безус, -са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Витяжний, -а, -е. 1) Протяжный. Пісня жалібна, витяжна, плакуча. Левиц. І. 2) витяжні чоботи. Сапоги, у которыхъ передокъ и передняя часть голенища изъ цѣльной кожи. Нові чоботи витяжні. Ном. № 11182.
Заму́рзуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. заму́рзатися, -ваюся, -єшся, гл. Замусливаться, замуслиться, испачкаться. Стоїть котик під лавкою, замурзався сметанкою. Грин. II. 310. Замурзались в крові і гризлись як собаки. К. Дз. 11.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Котл. Ен. VI. 32. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка. Чуб. II. 117.
Миротво́рниця, -ці, ж. Примирительница, носительница мира. Світи, поки вселенну осияє світило миротворниці-науки. К. ЦН. 185.
Паламарівна, -ни, ж. Дочь пономаря.
Росклеїти, -ся. Cм. росклеювати, -ся.
Хлібина, -ни, ж. Одинъ хлѣбъ, коврига Як печуть хліб, так виймають перву хлібину або книш і ламають. ХС. ІІІ. 56. Заробив десять копійок, купив хлібину, приніс додому і ззіли утрьох. Грин. II. 258.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИРУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.