Воловодитися, -джуся, -дишся, гл. Имѣть съ кѣмъ продолжительныя хлопоты.
Жербій, -бію, м. Раст.: а) = осот, Cirsium arvense Scop. б) Cirsium canum.
Їхавиця, -ці, ж. Ѣзда. Ум. їхавичка. Де під'їхать, де пішки, — хоч би погана їхавичка.
Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла.
Позамучувати, -чую, -єш, гл. Замучить измучить (многихъ). Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували.
Просвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести святки.
Сік, со́ку, м. Сокъ. Сік березовий. Не пиво диво — дивнійший сік, що раз у рік.
Топкатися, -каюся, -єшся, гл. Топтаться. Земля м'яка, бо ніхто на єї не топкається.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Имѣть способность.
2) Помнить.
Цундравий, -а, -е. Оборванный, изношенный, въ лохмотьяхъ. Ішов ляшок із Варшави, на ним шмати барз цундрави.
