Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жмикати

Жми́кати, -каю, -єш, гл. = жмакати 2. Жмикати сорочку. Вх. Уг. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖМИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖМИКАТИ"
Гибіти, -бію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть, страдать отъ недостатка чего-либо. Гибіла, гибіла моя ненька, поки і зовсім лягла. Переясл. у. Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися добре.
Животи́нник, -ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш. Греб. 406.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. Гол. IV. 460. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає. МУЕ. III. 132.
Сивовиский, -а, -е. Съ сѣдыми волосами на вискахъ. А у тій же Оленовці дівки сивовискі. Чуб. III. 182.
Сойм, -ма и -му, м. Сеймъ. Ум. со́ймик.
Стопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Расплавиться, растопиться, растаять. Стопились полями студені сніги. Млак. 33. 2) Сплавиться вмѣстѣ. Стопитись у в один метал. К. ХП. 129.
Теліпанчик, -ка, м. Привѣска къ серьгѣ. Левч. 123.
Хухуля, -лі, ж. = хохуля.
Цибати, -баю, -єш, гл. Идти, шагать. Близько видати, далеко цибати. Ном. № 11423.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖМИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.