Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

житина

Жити́на, -ни, ж. 1) Ржаной стебель. Мнж. 145. Бач, житина як добра очеретина. 2) Ржаное зерно. В'язь на огірках завбільшки з житину. Черк. у. Запорошив око житиною. Г. Барв. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИТИНА"
Вабний, -а, -е. 1) Манящій, приманивающій. 2) Привлекательный, прелестный. Желех.
Відчалити, -ся. Cм. відчалювати, -ся.
Гу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Топать. 2) Ударять, производя глухой звукъ.
Заховання, -ня, с. Сохраненіе. Левиц. І.
Каронька, -ки, ж. Ум. отъ кара.
Копнути Cм. копати.
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́! Шух. І. 211.
Ноді нар. Сокращенное иноді.
Присвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав. Н. Вол. у.
Чемерчина, -ни, ж. = чемерка. Чемерчина по коліна, що дівчина шила. Грин. III. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.