Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовнуватий

Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый. Св. Л. 303.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВНУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВНУВАТИЙ"
Байорисько, -ка, с. ув. отъ байоро.
Гості́вство, -ва, с. = Гостювання. Рк. Левиц.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14.
Зака́шлятися, -ляюся, -єшся, гл. Закашляться. Батюшка сів проти неї та й закашлявся. МВ. ІІ. 203.
Ковбок, -бка, м. Болѣе толстая часть дерева, уже отрѣзанная отъ вершины. Шух. І. 88. 177. Ум. ко́вбчик. Вх. Зн. 26.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.  
Позаспокоюватися, -ко́юємося, -єтеся, гл. Успокоиться (о многихъ).  
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный. Черк. у.
Сполудні нар. Послѣ обѣда. Сиділи жінки якось сполудні при вулиці. ЕЗ. V. 85.
Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Угор. Шух. І. 190. Їк згориш, тогді стане спуза. Гн. II. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВНУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.