Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовна

Жо́вна и жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. ІІІ. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВНА"
Заста́вонька, -ки, ж. Ум. отъ заста́ва.
Нагина́ння, -ня, с. Нагибаніе. Желех.
Немилосердний, -а, -е. Немилосердный, безжалостный, жестокій. Таке молоде, а таке немилосердне. МВ. (О. 1862. III. 42). Немилосердні, котрі нас розлучать. Чуб. V. 117.
Непристойність, -ности Неприличіе. Желех.
Плиття, -тя, с. соб. Плиты. Вх. Зн. 50. Шух. І. 79, 227.
Спінка, -ки, ж. Запонка. Гол. Од. 66.
Тиховіддя, -дя, с. = тиховід. Міусск. окр.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Ту нар. = тут. Гол. II. 57. А його ту не було? Камен. у.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.