Зала́млювати, -люю, -єш, сов. в. залама́ти, -ма́ю, -єш и заломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Заламывать, заломить. Заламав білі руки, став собі думати. Молодая дівчинонька заломила руки, чогось мені тяжко-важко да з теї розлуки. Попереду отаман заломить бриль на бакір. заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Сдѣлать крюкъ (въ пути). 2) — кого. Взять верхъ надъ кѣмъ, быть лучше кого въ какого либо отношеніи. Всіх дівчат заломила своїм станом і красою. Заломив би козакуванням він і Бинду.
Колосіти, -сію, -єш, гл. Колоситься; виднѣться своими колосьями. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють.
Ле нар. = лем.
Нари́чити, -чу, -чиш, гл. Слишкомъ много наложить, навалить, навьючить. Думав, що усе забрали з баштана, а я іще такий віз наричив, шо ледве воли довезли.
Начахолити, -лю, -лиш, гл. Нарубить (хворосту).
Нитка, -ки, ж.
1) Нитка. Батіг не нитка, не увірветься. По нитці дійти до клубочка.
2) Вертикально стоящая палка в витушці: нижний ея конецъ вдолбленъ въ основаніе снаряда. Cм. штомпель. Ум. ниточка.
Розгнівати, -ваю, -єш, гл. Разсердить, разгнѣвать.
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Тітуньця, -ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Шандарак, -ка, ж. = андарак. І шандарак свій скинула, так спотіла бідна.
